Монголо-татарська навала, що тривала більше як 500 років,
нанесла Києву великої шкоди. Було знищено велику кількість матеріальної та духовної культури.
Населення міста зменшилось з 50 до 2 тис. чол.
Крім того, порушились економічні, політичні та культурні зв’язки давньоруської держави, що в
більшій або меншій мірі об’єднувала все східнослов’янське населення.
Але нещадні руйнування, що нанесли монголо-татари Києву, не зупинили його розвитку. В сер. XIII ст. центр життя перемістився на Поділ, де відбудовуються ремісничі майстерні, житла городян. Але не припиняється життя і в верхньому місті, яке поступово постає з руїн. Під час археологічних розкопок у верхньому місті та на Подолі знайдено різноманітний господарчий інвентар та побутові речі.
Втративши своє політичне значення, Київ зберіг статус головного релігійного центру Русі. У 1273р. тут відбувся церковний собор, у київську Софію ставляться єпископи. І хоча у 1300р. у зв’язку з розоренням міста татарами митрполитна кафедра була перенесена до Володимира. Київ згідно з патріаршою постановою 1354р. зберігає церковну першість на Русі.